Щастя починається в дитинстві…

Пам'ятаєте дитячу гру «стрибки в резинки»? Я її обожнювала! Жодна гра в дворі не користувалася такою популярністю серед дівчат, як «резинка». Стрибали безперервно в будь-якому зручному (і не дуже!) місці – в шкільному коридорі під час перерв, на майданчику в дворі тощо.

А вдома ми тренувалися! Ця гра настільки увійшла в моє дитяче життя, що я занурювалася в неї повністю. Це було схоже на епідемію. В квартирі зачіпляла резинки за табуретки і стрибала, або батьків просила тримати.

Якщо ж на вулиці дуже хотілося грати, а було ми з подругою, то шукали камінчик, чіпляла за нього і стрибали.

На той час навіть великою проблемою було дістати цю найзаповітнішу резинку. І в магазині не так-то просто було її знайти. Тому були й «бабусині» резинки - розтягнуті або всі у вузликах. І, звичайно, весь двір мріяв про нову довгу яскраву резинку. Якщо хтось ставав щасливою володаркою такої – на подвір’ї не було відбою від бажаючих стрибати.

Насправді ж, стрибки в резинки - це не просто дитяча гра, це дуже складна система. Наші мама й тата думали: «Стрибають - і нехай собі стрибають!». Але вони навіть і не підозрювали, скільки всього цікавого за цим криється. Цією грою, з одного боку, ми привертали увагу хлопців: розпускали волосся, вдягалися при цьому якось красивіше. А з іншого боку, підходили до стрибків в резинки з усією серйозністю, властивою хіба що професійним спортсменам: влаштовували навіть змагання з декількома командами, ускладнювали правила, хвилювалися, перемагали і програвали. Для когось в дитинстві для щастя достатньо було одного морозива, а для мене – пострибати в резинки)))

І зараз я розумію, що ми, сьогоднішні, нічим не відрізняємося від нас дітей минулих. Ми теж граємо в свої тільки вже дорослі ігри та намагаємося, звичайно, перемагати.

І ось не так давно я взяла участь в такій собі дорослій грі - другому для мене проєкті Тетяни Курганської «Стань автором книги за 7 днів». Цього разу ми писали українською мовою і створили книгу «Дорогою щастя. Калейдоскоп життєвих історій». Щастя у кожного своє… Тож книжка, думаю, буде на всі смаки! Дочекайтеся!!!

Влітку щастя БІЛЬШЕ!!!

Кiлькiсть переглядiв: 166